За останнє десятиліття якість повітря в містах світу зазнала істотних змін. Урбанізація, технологічний прогрес, екологічна політика, а також пандемія COVID-19 вплинули на концентрацію ключових речовин у повітрі. Ці зміни мають як позитивні, так і негативні наслідки — для довкілля та здоров’я людини.
Що зменшилося?
PM2.5 і PM10
У багатьох країнах завдяки модернізації промисловості, зменшенню використання вугілля, переходу на електротранспорт і введенню стандартів Євро-6 спостерігається зниження концентрації дрібнодисперсних частинок (PM2.5 і PM10).
Наприклад, у деяких українських містах рівень PM10 знизився до 20–30% порівняно з 2015 роком, особливо в містах, які активно впроваджують електробуси або закрили застарілі ТЕС.
Діоксид сірки (SO₂)
Зменшення викидів SO₂ пов’язане з переходом на більш чисті джерела енергії. У промислових регіонах було встановлено сучасні фільтрувальні установки, що скоротили концентрацію сірки в повітрі.
Що зросло?
Озон (O₃) в приземному шарі
Через зміни в хімічному складі атмосфери та підвищення температур (глобальне потепління) рівень озону поблизу земної поверхні у великих містах зріс. Це парадоксально, адже сам озон є продуктом фотохімічних реакцій між оксидами азоту та органічними сполуками. Хоч він і захищає від УФ-променів у верхніх шарах атмосфери, в приземному шарі викликає подразнення дихальних шляхів.
Формальдегід та леткі органічні сполуки (ЛОС)
У деяких міських районах збільшилась концентрація ЛОС — через зростання кількості транспорту, використання побутової хімії, будівельних матеріалів та нових типів пластиків.
Пандемія і тимчасові зміни
2020 рік став поворотною точкою — рівень викидів у світі тимчасово знизився на 10–25%. Менше транспорту, зупинка виробництв та зниження активності в містах призвели до рекордно чистого повітря. Але після зняття карантинних обмежень динаміка забруднень повернулась до попередніх рівнів.
Що далі?
Позитивні зрушення є, але вони нерівномірні. Якість повітря значно покращилась у країнах, що впровадили:
- жорстке регулювання автопарку;
- розвиток зеленого транспорту;
- контроль промислових викидів;
- нові технології фільтрації та моніторингу.
Однак в інших країнах (у тому числі й в окремих регіонах України) зростають ризики від старої інфраструктури, дотацій на вугілля, великої частки приватного автотранспорту.
Висновок
Склад повітря в містах змінюється — але цей процес залежить не лише від технологій, а й від політичної волі, культури екологічної відповідальності та загальної обізнаності громадян. Що більше ми знаємо про забруднення — то краще можемо на нього впливати.