У сучасному світі індивідуальні рішення щодо енергозбереження стають дедалі популярнішими. Одне з них — встановлення сонячної панелі на балконі. Але чи справді це дає вигоду українському споживачу? Розглянемо плюси, мінуси та реальні можливості.
Чому балкон?
У мешканців багатоповерхівок обмежені шанси долучитись до «зеленого тарифу» або повноцінно використовувати дах для енергогенерації. Тому балкон — часто єдина альтернатива. Особливо, якщо він виходить на південь чи південний схід.
Що можна встановити?
На балконі найчастіше монтують портативні сонячні панелі потужністю 100–400 Вт. Їх можна під’єднати до:
- Портативної батареї (для живлення гаджетів);
- Системи з інвертором (для домашніх приладів на 220 В);
- Мережі будинку (з дозволом і реле захисту, рідше).
Переваги
- Незалежність: можливість заряджати пристрої під час вимкнень електроенергії;
- Економія: до 30–60 кВт∙год/міс за хороших умов;
- Екологічність: зменшення викидів CO₂;
- Простота монтажу: багато панелей мають кріплення для перил або настінного монтажу.
Недоліки
- Обмежений простір: кілька квадратних метрів — не найкраща площа для потужної генерації;
- Залежність від погоди: похмурі дні знижують ефективність;
- Не завжди достатньо потужності: щоб «покрити» холодильник або обігрівач, однієї панелі не вистачить;
- Ціна: комплект на 300 Вт з акумулятором і контролером коштує від 12 000 до 25 000 грн.
Скільки це заощадить?
Одна 300-ватна панель за день може дати в середньому 1–1,8 кВт∙год (влітку), що дорівнює 3–6 грн економії щодня. За рік — це 1000–1500 грн. Але в умовах частих відключень чи blackout такий набір може забезпечити автономність для освітлення, Wi-Fi, зарядки техніки — що значно важливіше за гривні.
Висновок: вигідно чи ні?
Так, сонячна панель на балконі — це вигідно, якщо мета — не лише економія, а й енергетична автономність, зниження вуглецевого сліду, готовність до нестабільного енергозабезпечення. Особливо актуально це для мешканців міст, які не мають доступу до власного даху.
